Навчально-інформаційні і методичні матеріали

Шановний читаче!

Попередній матеріал¹ нашої рубрики був присвячений загальній характеристиці Програми ЄС «Горизонт Європа» (2021-2027), її структури, тематичним напрямам, параметрам фінансування.

Даний матеріал присвячений можливостям програми «Горизонт Європа» по підтримці космічної галузі.

_____________________________________________________

1. Сучасний стан європейського космічного сектору

Космічні технології міцно увійшли до життя європейців: ці технології роблять можливими мобільний зв’язок, орієнтування на місцевості завдяки системам навігації, банківські перекази, супутникові канали телебачення, прогнози погоди та вдосконалення роботи аварійних служб.

Європейська космічна індустрія – включаючи сфери, що безпосередньо або опосередковано пов’язані з космосом, – налічує понад 230 тис. фахівців, а її загальний прибуток оцінюється в 46-54 млрд. Євро – приблизно 21% світового ринку в даній галузі.

Для країн Європи це є важливим стратегічним надбанням, яке має вплив на інші сектори економіки та відкриває безліч перспектив – особливо в поєднанні з цифровими технологіями та іншими джерелами даних.

Швидка та систематична передача інформації завдяки супутникам забезпечує дотримання інших ключових стратегічних пріоритетів ЄС⁴: регулювання міграційних процесів, протидії кліматичним змінам, розвитку Єдиного цифрового ринку та стійкого управління природними ресурсами.

Але незважаючи на важливість космічної галузі для майбутнього Європи, загальний обсяг прямих державних інвестицій ЄС у космічні програми станом на кінець 2019 року складав лише 8,2 млрд. Євро, що, для порівняння, становить менш ніж половину бюджету NASA та менш ніж третину загального космічного бюджету США.

2. Місце космічних досліджень в структурі рамкової програми ЄС «Горизонт Європа»

Підтримка космічних досліджень передбачена в рамках четвертого тематичного кластеру програми «Горизонт Європа» – «Цифрові технології, промисловість та космос», який входить до одного з трьох основних напрямів «Горизонту Європа» — «Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність». На цей напрям буде направлено більше половини загального бюджету програми (близько 53 млрд. Євро).

Пріоритетність фінансування цього напряму не є випадковою – адже, як зазначено у відповідному додатку³ до стратегічного плану програми, саме технологічний прогрес, включаючи цифровізацію та розвиток космічних технологій, може в значній мірі впливати на суспільні та економічні процеси, формувати попит на нові товари та послуги та трансформувати те, як ми вчимося, працюємо та живемо.

3. Задачі програми «Горизонт Європа» в контексті підтримки космічної і галузі та дії, що передбачені цими задачами

Виконання пріоритетного завдання програми «Горизонт Європа» щодо зміцнення європейської індустріальної конкурентоспроможності Європейська Комісія вбачає посилення європейської автономії в галузі космічних технологій шляхом:

1) вирішення проблеми відсутності окремих ланок у виробничо-технологічних ланцюгах космічного та цифрового сектору (зокрема, йдеться про необхідність забезпечення постачання сировинних матеріалів та переходу до низьковуглецевого виробництва елементів живлення, критично важливих компонентів космічної апаратури, мікроелектронних компонентів тощо);

2) досягнення якомога більшої технологічної незалежності ЄС від зарубіжних постачальників (зокрема, в тому, що стосується виготовлення деталей супутників та компонентів пускових установок);

3) підтримка космічної галузі для забезпечення постійного супутникового спостереження за Землею є невід’ємною складовою частиною іншої, більш глобальної задачі, яку ставлять перед європейськими науковцями та інноваторами розробники програми «Горизонт Європа»: збір інформації щодо змін клімату та їхнього впливу на природнє середовище для формування комплексу запобіжних заходів.

Переходячи до конкретних аспектів програми, на виконання задач тематичного кластеру «Цифрові технології, промисловість та космос», стратегічний план «Горизонту Європа» передбачає залучення дослідників до науково-інноваційних дій (R&I Аctions/RIA), метою яких буде підвищення конкурентоспроможності європейських космічних систем, що забезпечують функціонування телекомунікаційних мереж із надвисокою пропускною здатністю, а також підтримка інтеграції європейських супутників у мережі 5G та у системи спостережень за Землею з високою роздільною здатністю.

Підтримуватимуться проєкти по розвитку цифровізації та автоматизації космічної індустрії.

У середньо- та довгостроковій перспективі стратегічний план «Горизонту Європа» охоплює участь європейських наукових та інноваційних організацій у створенні космічної екосистеми майбутнього, що включатиме в себе гібридні супутники, «розумні» супутники та супутники зі змінною конфігурацією – тобто такі, які можна буде збирати та обслуговувати безпосередньо на орбіті.

Програма передбачає підтримку досліджень та технологічних рішень по зменшенню собівартості виробництва та експлуатації космічних систем, зокрема – уможливлення повторного використання компонентів пускових установок, застосування економічно ефективних, потужних та екологічно безпечних силових систем, проєктування мікроракет-носіїв, створення нових типів корисного навантаження та розробку нових космічних маршрутів.

Важливим пріоритетом програми є закладення основ синергетичної співпраці між космічною галуззю та підприємствами з орієнтацією на задоволення потреб кінцевого споживача, що має призвести до зростання інвестиційної привабливості європейського космічного сектору.

Реалізація заходів в рамках космічного напряму програми «Горизонт Європа» здійснюватиметься у тісному співробітництві з Європейським космічним агентством та національними космічними програмами країн Європи, в умовах взаємної підтримки та на засадах комплексного послідовного підходу.

Зокрема, передбачені програмою науково-інноваційні проєктні дії мають стати основою для розробки наступного покоління апаратури та технічних рішень для супутникової системи навігації ЄС (Galileo), Європейської геостаціонарної служби навігаційного покриття (EGNOS) та системи захищеної супутникової комунікації для урядових служб (GOVSATCOM), а також посприяти розбудові Європейської програми дистанційного зондування Землі (Copernicus) та Європейської програми космічної ситуаційної обізнаності (SSA).

4. Перспективи розвитку космічної галузі ЄС в контексті сучасної кризи

Загальносвітова економічна криза 2020 року, яку спричинила пандемія, скоріше за все, внесе свої корективи до планів розвитку цієї галузі. Як пише видання SpaceNews⁵, за оцінками експертів, внаслідок кризи прибутки європейського космічного сектору цього року можуть зменшитися на 1 млрд. Євро – приблизно 12,5% загального обсягу.

Хоча економічні втрати є в певному ступені неминучими, слід згадати про роль, яку супутникові технології, – зокрема, системи навігації та геолокації – відіграють у подоланні негативних наслідків пандемії.

Яскравим прикладом є Galileo Green Lane app – програмний додаток для смартфонів, що був розроблений за ініціативи Європейської комісії та Європейського агентства з глобальної навігаційної супутникової системи (GSA) як відповідь на транспортні виклики, зумовлені пандемією.

Додаток працює на підставі даних, що надходять із супутників Galileo, та дозволяє водіям вантажівок і представникам прикордонних служб швидко та наочно оцінювати актуальний стан завантаження пунктів пропуску на внутрішніх кордонах ЄС. Це дає європейським країнам змогу уникнути транспортного колапсу та продовольчої кризи за умов надзвичайної епідеміологічної ситуації⁶.

5. Потенціал наукової спільноти КПІ щодо участі у європейських космічних проєктах

Читачі, які слідкують за досягненнями КПІ ім. Ігоря Сікорського у науково-інноваційній сфері, мабуть, пам’ятають, що активну участь у програмі приєднання України до систем Galileo та EGNOS брали саме представники КПІ ім. Ігоря Сікорського, які протягом 2015-2016 років в складі консорціуму організацій з шести європейських країн займалися реалізацією проєкту UKRAINE (Ukraine Replication, Awareness and Innovation based on EGNSS — «Поширення в Україні технологій, знань та інновацій, які базуються на використанні системи EGNSS»)⁷. Проєкт UKRAINE виконувався в рамках програми «Горизонт 2020» та був спрямований на втілення у життя можливостей, що з’явилися завдяки підписанню Угоди між Україною та ЄС у галузі глобальних навігаційних супутникових систем, та долучення до систем Galileo та EGNOS українського ринку додатків⁸.

Не менш важливими віхами в розвитку космічного потенціалу КПІ стали запуски наносупутників «PolyITAN-1» у 2014 році та «PolyITAN-2-SAU» у 2016, метою другого з яких були дослідження нижньої термосфери Землі для прогнозування атмосферних аномалій⁹.

Продовження інтенсивної науково-інноваційної діяльності в галузі космічних технологій є одним з пріоритетних напрямків Стратегії розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського на 2020-2025 роки¹⁰, а в даний час університет веде перемовини щодо включення проєкту «Мікросупутник» до Національної космічної програми¹¹.

6. Заключення

Представникам наукової спільноти КПІ варто сміливо взяти в свої руки ініціативу щодо участі України у майбутніх конкурсах програми «Горизонт Європа» за космічним напрямом — адже завдяки своєму багатому досвіду та потужному інтелектуальному потенціалу саме наш університет буде здатен гідно представити Україну та зробити свій внесок у спільні зусилля європейських науковців та інноваторів щодо виведення на світовий рівень європейської космічної промисловості та запобігання негативних наслідків глобальних кліматичних змін.

Посилання на оригінал статті у 3 номері щотижневої газети “Київський політехнік” за 2020 р.

Перелік використаних джерел

1. “Програма ЄС «Горизонт Європа»: нові можливості для наукових шкіл КПІ” (https://kpi.ua/node/18011)
2. Horizon Europe – the next research and innovation framework programme (https://ec.europa.eu/info/horizon-europe-next-research-and-innovation-framework-programme_en)
3. Horizon Europe Cluster 4: Digital, Industry and Space — Annex 4 to Orientations towards the first Strategic Plan for Horizon Europe (https://ec.europa.eu/research/pdf/horizon-europe/annex-4.pdf)
4. Space Strategy for Europe (https://ec.europa.eu/transparency/regdoc/rep/1/2016/EN/COM-2016-705-F1-EN-MAIN.PDF)
5. “Coronavirus could shrink European space industry by 1 billion euros, politicians warn” (https://spacenews.com/coronavirus-could-shrink-european-space-industry-by-1-billion-euros-politicians-warn/)
6. “Europe deploys space tech to manage COVID-19 impact” (https://www.euronews.com/2020/05/08/eye-in-the-sky-europe-deploys-its-space-tech-in-fight-against-covid-19)
7. Ukraine Replication, Awareness and Innovation based on EGNSS (http://www.project-ukraine.eu/)
8. “Заключна конференція за проектом UKRAINE” (https://kpi.ua/16-09-21)
9. “Наносупутник «PolyITAN-2-SAU» на орбіті!” (https://kpi.ua/2017-05-26)
10. Стратегія розвитку Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на 2020-2025 роки (https://data.kpi.ua/sites/default/files/files/2020-2025-strategypdf)
11. Засідання ректорату 21 квітня 2020 року (https://kpi.ua/2020-04-21)

Але чи знають керівники наукових шкіл і наукових груп, куди треба “звертатися” щоб отримати індивідуальні гранти для молоді, щоб розвинути міжнародну наукову мобільність?

Саме відповідям на це запитання присвячується даний матеріал, складений на основі відповідних фрагментів “Інформаційної платформи можливостей міжнародних проєктно-грантових програм” Департаменту міжнародного співробітництва, змістовне наповнення якої здійснюється із “невичерпного джерела” – багаторічного практичного досвіду та методичних напрацювань Департаменту міжнародного співробітництва, відділу координації міжнародної проєктної діяльності, двох Національних контактних пунктів при КПІ.

_____________________________________________________

1. Пропозиції Європейських грантових програм для молодих вчених

Увага вчених і організаторів науки, технологій і інновацій в Європі сьогодні прикута до нової Програми Європейського Союзу “Горизонт Європи” (2021-2027 роки), про структуру якої ми вже знайомили читачів нашої газети в попередніх номерах.

1.1. Нова Програма ЄС “Горизонт Європа”: можливості для посилення міжнародної наукової мобільності молодих вчених

Виходячи із завдання даного матеріалу – надати “адресне уявлення” про можливості для молодих вчених отримати індивідуальні гранти перш за все для розвитку міжнародної наукової мобільності, – надамо характеристику грантовим джерелам для проведення експериментальних досліджень в центрах “Європейської дослідницької інфраструктури”, розвиток якої передбачається Європейською Комісією як одна із важливих складових нової Програми (це важливо перш за все для кафедр природничого і технічного спрямування).

Якщо ми розкриємо нашій молоді “канали доступу” до індивідуальних грантів для наукових стажувань в дослідницьких центрах “Європейської дослідницької інфраструктури”, – це буде означати, що магістранти і аспіранти, докторанти зможуть готувати дисертаційні роботи за найсучаснішими дослідницькими методиками.

Тим самим ми допоможемо збільшити в КПІ кількість захистів дисертацій, виконаних на рівні європейських і світових стандартів.

 1.1.1. ЄВРОПЕЙСЬКА ДОСЛІДНИЦЬКА ІНФРАСТРУКТУРА

Дослідницька інфраструктура – це засоби, які надають ресурси та послуги науково-дослідним громадам і індивідуальним вченим для проведення досліджень та сприяння інноваціям.

Їх можна використовувати поза дослідженнями, наприклад, – для освіти або для державних служб, і вони можуть бути однобічними, розподіленими або віртуальними. Вони включають: основне наукове обладнання або набори інструментів; колекції, архіви або наукові дані; обчислювальні системи та мережі зв’язку; будь-яку іншу дослідницьку та інноваційну інфраструктуру унікального характеру, відкриту для зовнішніх користувачів.

В структурі Програми “Горизонт Європа” Дослідницькі інфраструктури є складовою напряму 1 (Pillar 1) – Передова наука (Exellent Science).

Дії в області Дослідницької інфраструктури у співпраці з діяльністю Європейського стратегічного форуму з дослідницької інфраструктури (ESFRI) будуть сприяти консолідації європейської, національної та регіональної інфраструктур.

Оскільки дослідницькі інфраструктури будуть підключені до Європейської відкритої наукової хмари (EOSC), дослідники, які братимуть участь в діяльності «Горизонт Європа», отримають доступ до більшої частини даних, що генеруються та збираються дослідницькими інфраструктурами, а також до високоефективних обчислень (HPC) та ресурсів, розгорнутих у рамках Європейської інфраструктури даних (EDI).

Серед багатьох ініціатив, стратегій та мереж, які здійснюють менеджмент, сприяння і “обслуговування” Європейської дослідницької інфраструктури, можна звернути на Асоціацію дослідницької інфраструктури європейського рівня (ERF-AISBL) – неприбуткову асоціацію, яка сприяє розвитку та наочності європейських інфраструктур, що забезпечують доступ зовнішнім користувачам.

Члени ERF відкриті на міжнародному рівні і включають національні інфраструктури, європейські мережі та консорціуми дослідницьких інфраструктур.

Щороку організації-члени ERF обслуговують понад 20 000 користувачів з Європи та з усього світу.

Членами асоціації ERF-AISBL (на даний момент 19 членів з 18 країн) є:

1. CERIC-ERIC, www.ceric-eric.eu.

Сукупність науково-дослідних інститутів Австрії, Чехії, Італії, Угорщини, Румунії, Польщі, Словенії, Хорватії.

Це розподілена дослідницька інфраструктура у всіх галузях досліджень матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій; забезпечує інноваційні рішення для енергетики, охорони здоров’я, продуктів харчування, культурної спадщини тощо.

2. ALBA SYNCHROTRON, www.albasynchrotron.es, м. Барселона, Королівство Іспанія.

Це – сингулярна технологічна та наукова інфраструктура, з’єднана з іншими джерелами синхротронного випромінювання в Європі та за її межами через європейські проекти та двосторонні угоди про співпрацю; сфери досліджень – від охорони здоров’я до виробництва та зберігання енергії, від екологічних викликів до розвитку зв’язку, від розуміння нашої культурної спадщини до її збереження.

3. BUDAPEST NEUTRON CENTER (BNC), www.bnc.hu, м. Будапешт, Угорщина.

Будапештський дослідницький реактор (BRR) задовольняє потреби широкого та різноманітного наукового співтовариства, забезпечує потужну основу для навчання та освіти.

4. DEUTSCHES-ELEKTRONEN SYNCHROTRON DESY, www.desy.de, DESY, Гамбург, та Зейтен поблизу Берліна, ФРН.

Один з провідних світових центрів прискорювачів.

Дослідження в DESY зосереджені на чотирьох напрямах: прискорювачі, фотонна наука, фізика частинок, фізика астрочастинок.

5. DIAMOND LIGHT SOURCE, www.diamond.ac.uk, Оксфордшир, Сполучене Королівсто Велікої Британії та Північної Ірдандії.

Це – національний синхротрон Великобританії для вивчення всього – від реактивних двигунів до вірусів і вакцин.

6. EGI, www.egi.eu.

Об’єднана електронна інфраструктура з майже 300 центрів обробки даних та обчислювальних служб та 21 хмарних провайдерів, створених для надання розширених обчислювальних послуг для досліджень.

Підтримує всі галузі науки – від фізики до астрономії, від екологічних до гуманітарних наук, від наук про життя до хімічних технологій.

7. ELETTRA SINCROTRONE TRIESTE, www.elettra.trieste.it.

Це багатодисциплінарний міжнародний дослідницький центр, має джерела синхротронного та лазерного випромінення на вільних електронах для застосування його для вивчення матеріалів та в науках про життя.

8. ELI DELIVERY CONSORTIUM, www.eli-laser.eu, Дольні Брежани на околиці м. Праги, Чеська Республіка.

Працює в галузі фізики. Є частиною дорожньої карти Європейського стратегічного форуму щодо досліджень (ESFRI).

9. HEINZ MAIER-LEIBNITZ (FRM II), www.frm2.tum.de, ФРН.

Центральний науковий інститут Мюнхенського технічного університету.

10. GANIL, THE GRAND ACCELERATOR OF HEAVY IONS, www.ganil-spiral2.eu, Французька Республіка.

Великий прискорювач важких іонів, сьогодні є унікальною провідною міжнародною лабораторією для дослідження іонних променів. Обслуговує міжнародне наукове співтовариство.

11. GSI – HELMHOLTZZENTRUM FÜR SCHWERIONENFORSCHUNG GMBH, https://www.gsi.de/en/. Дармштадт, ФРН.

Провідний світовий прискорювач для наукових цілей.

12. HELMHOLTZ ZENTRUM BERLIN FÜR MATERIALIEN UND ENERGIE (HZB), https://erf-aisbl.eu/helmholtz-zentrum-berlin/, ФРН.

Дослідницький портфель HZB включає сонячні батареї, термоелектрику та матеріали для нових енергоефективних інформаційних технологій (спінтроніка) або електрохімічної акумуляції енергії.

13. HELMHOLTZ-ZENTRUM DRESDEN-ROSSENDORF – HZDR, www.hzdr.de, ФРН.

Незалежний німецький дослідницький центр – дослідження в галузі енергетики, охорони здоров’я та матерії. Крупні наукові центри, з якими працює HZDR: з Іонно-променевим центром, Дрезденською лабораторією потужних магнітних полів, ELBE – Центром джерел випромінювання з високою потужністю.

14. JÜLICH CENTRE FOR NEUTRON SCIENCE – JCNS, www.fz-juelich.de, ФРН.

Центр нейтронних наук імені Юліха використовує нейтрони як мікроскопічний зонд для досліджень конденсованих речовин та систем життєдіяльності.

15. LASERLAB-EUROPE, www.laserlab-europe.eu.

Інтегрована (16 країн) ініціатива європейських лазерних дослідницьких інфраструктур Laserlab-Europe позиціонує себе як центральне місце в Європі, де відбуваються новітні лазерні дослідження.

16. MAX IV LABORATORY, www.maxiv.lu.se, Королівство Швеція.

Завдяки установці MAX IV Швеція має найвищу якість рентгенівських променів, доступних вченим з наукових шкіл та промисловості зі всього світу, що дозволяє вченим розробляти нові матеріали, продукти, ліки з кращими, точнішими функціями та з меншою кількістю побічних ефектів, наночастинки для різних областей застосування, включаючи фарби, каталіз чи обчислення, легші та міцніші пакувальні матеріали майбутнього.

17. THE PARTNERSHIP FOR ADVANCED COMPUTING IN EUROPE – PRACE, www.prace-ri.eu, штаб-квартира в Брюсселі, Королівство Бельгія.

Це міжнародна некомерційна асоціація надає обчислювальний сервіс світового класу для науковців та дослідників Європи.

18. THE PAUL SCHERRER INSTITUTE – PSI, www.psi.ch, Швейцарська Конфедерація.

Найбільший науково-дослідний інститут природничих та інженерних наук у Швейцарії. Щороку більше 2500 вчених зі всього світу приїжджають до PSI, щоб використовувати наші унікальні засоби для проведення досліджень світового класу в трьох предметних областях: матеріали; енергетика та довкілля; здоров’я людини.

19. SOLEIL, www.synchrotron-soleil.fr, Французька Республіка.

Є джерелом електромагнітного випромінювання, що охоплює спектр енергій від інфрачервоного до рентгенівського випромінювання.

SOLEIL покриває потреби фундаментальних досліджень у фізиці, хімії, матеріалознавстві, науках про життя (особливо в кристалографії біологічних макромолекул), науках про Землю та у науках про атмосферу.

У прикладних дослідженнях SOLEIL може бути використаний в таких сферах як фармація, медицина, хімія, нафтохімія, навколишнє середовище, ядерна енергетика та автомобільна промисловість, нанотехнології, мікромеханіка, мікроелектроніка тощо.

1.1.2. ПРОГРАМА ДІЙ МАРІЇ СКЛОДОВСЬКОЇ–КЮРІ

https://ec.europa.eu/research/mariecurieactions/

Складовою Програми “Горизонт Європа” є “Дії Марії Склодовської-Кюрі” (Marie Skłodowska-Curie Actions), зокрема, – “Обмін науковим та інноваційним персоналом програми”.

Мета конкурсів даного напряму – підтримка мобільності персоналу установ у межах здійснення спільної науково-дослідної або інноваційної діяльності, а також підтримка співробітництва освітніх (академічних) та неакадемічних установ країн світу.

Цільова аудиторія – науковий та інноваційний персонал установ (від аспірантів до досвідчених науковців); адміністративно-управлінський та технічний персонал.

Галузь досліджень: довільна (крім галузей, зазначених в угоді з Євроатомом).

Програма надає дослідникам різноманітні можливості для навчання та кар’єрного росту, відвідування тренінгів, пропонує індивідуальні гранти та ін.

Консультації для тих, хто бажає взяти участь у конкурсі на гранти програми “Дії Марії Склодовської-Кюрі” можна  отримати у співробітників Національного контактного пункту КПІ, який працює у корпусі №1 університету, кімната 171/5, телефон: (044) 204 80 19.

 

1.2. Програми ЄС, які забезпечують синергію з новою Програмою Європейського Союзу «Горизонт Європа»

ЕРАЗМУС+ (https://ec.europa.eu/programmes/erasmus-plus/node_en) – програма підтримує мобільність у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Разом з понад 150 країнами світу, Україна є однією з країн-партнерів (Partner Countries) Програми Еразмус+.

Архітектура Програми складається з ключових напрямів: КА1: Академічна мобільність; КА2: Проекти співпраці задля розвитку інновацій та обміну кращими практиками; КА3: Підтримка реформ.

Можливості в рамках напряму КА1 – Академічна мобільність – відкриті і для студентів, випускників, викладачів та співробітників університетів.

Програма мобільності може бути короткостроковою (міжнародна кредитна мобільність) та довгостроковою (навчання/викладання за спільними магістерськими програмами Erasmus Mundus Joint Master Degrees). Короткострокові програми обміну для бакалаврів, магістрів, аспірантів, докторантів: на навчання (на період 3 – 12 міс.) та на практику (2-12 міс.).

РОЗМІР СТИПЕНДІЙ: студенти програм обміну отримують грант (покриття витрат на проживання, проїзд,  страхування, візу тощо) в розмірі 800-900 EUR на місяць.

DIGITAL EUROPE (https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/digital-europe-programme-proposed-eu92-billion-funding-2021-2027) – це програма Європейського Союзу (з 1 січня 2021 року), орієнтована на створення стратегічного цифрового потенціалу ЄС та сприяння широкому впровадженню цифрових технологій.

Програма сприятиме збільшенню інвестицій у суперкомп’ютери, штучний інтелект, кібербезпеку, передові цифрові навички, та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві.

SPACE PROGRAMME

(https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/h2020-section/space) – дасть можливість європейському космічному дослідницькому співтовариству розробити інноваційні космічні технології та оперативні концепції «від ідеї до демонстрації в космосі» та використовувати космічні дані для наукових, громадських або комерційних цілей, посилити позиції Європи як привабливого партнера у галузі космічної науки та розвідки.

INNOVATION FUND

(https://ec.europa.eu/clima/policies/innovation-fund_en) – одна з найбільших у світі програм фінансування в сфері інноваційних низьковуглецевих технологій та процесів в енергоємних галузях, використання вуглецю, експлуатації та зберігання вуглецю, інноваційної генерації відновлюваної енергії, зберігання енергії.

Фонд також відкритий для малих проектів із загальними капітальними витратами під 7,5 млн. євро, які можуть скористатися спрощеними процедурами подання заявок та відбору.

ERDF (https://ec.europa.eu/regional_policy/en/funding/erdf/)  – Європейський фонд регіонального розвитку – зосереджує свої інвестиції на декількох ключових пріоритетних сферах. Це відомо як “тематична концентрація”: інновації та дослідження; дітжиталізація; підтримка малих та середніх підприємств (МСП); економіка з низьким рівнем викидів вуглецю.

LIFE (https://ec.europa.eu/easme/en/life) – це інструмент фінансування ЄС для досліджень навколишнього середовища та клімату.

ESF+ (https://ec.europa.eu/esf/main.jsp?catId=62&langId=en) – буде головним фінансовим інструментом зміцнення соціального виміру Європи на 2021-2027 роки, буде здійснювати заходи з підтримки працевлаштування молоді та її активізації.

КРІМ ТОГО ЄС забезпечує ряд програм, синергетичних із Програмою “Горизонт Європа” (такі, наприклад, як: European Maritime and Fisheries Fund (EMFF) (https://ec.europa.eu/fisheries/cfp/emff_en) – Європейський фонд морського та рибного господарства, InvestEU (https://europa.eu/investeu/home_en), Common Agricultural Policy (https://ec.europa.eu/info/food-farming-fisheries/key-policies/common-agricultural-policy/cap-glance_en), External Instrument (https://ec.europa.eu/fpi/home_en), Connecting Europe Facility (https://ec.europa.eu/inea/en/connecting-europe-facility)), – які відіграватимуть важливу роль в забезпеченні успішної реалізації Програми “Горизонт Європа”, але прямого відношення до міжнародної наукової мобільності молодих вчених не мають.

 

2. Програми підтримки міжнародної наукової мобільності молодих вчених європейських та інших країн.

В одній публікації всі такі програми перелічити неможливо.

Тому обмежимося лише нагадуванням, що Міністерства закордонних справ розвинутих країн мають спеціальні структури, які надають індивідуальні гранти, сприяючи науковій мобільності.

У Великій Британії – British Council, в Німеччині – DAAD, в Швеції – Шведський інститут, у Франції – Французький інститут, в Японії – JICA, в Південній Кореї – KOICA і т.і.

Серед магістрантів, аспірантів і молодих вчених України популярним (завдяки географічній близькості країн-засновників) є Вишеградський фонд (http://my.visegradfund.org) – міжнародна донорська організація, яка була заснована у 2000 році урядами країн Вишеградської групи (V4): Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини, – для сприяння співпраці між країнами V4, а також між регіоном країн V4 та країнами Західних Балкан та Східного партнерства, до якого належить і Україна. Завдяки Фонду близько 50 українських студентів і молодих учених щорічно отримують можливість навчання в магістратурі та/або виконання дослідницьких проєктів у більш ніж 190 університетах країн Вишеградської четвірки.

Період навчання або тривалість підтримки становить 1–4 семестри для денної форми навчання магістрів, 1–2 семестри для денної форми навчання та/або дослідження post-магістрів.

Стипендія становить 2500 євро на семестр плюс 1500 євро на семестр виплачується приймаючій установі.

Для пошуку приймаючого університету радимо звернутися до наукового керівника або до міжнародного офісу факультету. Практично кожний факультет має наукові і академічні зв’язки із закордонними партнерами, і це може дійсно допомогти швидко визначитися з темою дослідження і з приймаючим університетом.

Періодично Посольства європейських країн в Україні оголошують пропозиції індивідуальних грантових програм.

Прикладом можуть бути конкурси від Посольства Франції в Україні на короткострокові стажування (2 тижні – 1 місяць) у Франції для молодих українських науковців.

Зараз триває прийом документів на конкурс: з 21 квітня до 21 червня 2020 року, стипендія у розмірі 1704 €/ місяць.

Період стажування передбачається з 1 жовтня по 18 грудня поточного року, але доцільність мобільності буде залежати  від міжнародної епідеміологічної  ситуації.

З описом конкурсу можна ознайомитись на сайті Французького Інституту в Україні:

https://institutfrancais-ukraine.com/etudier/bourses/bcs?fbclid=IwAR1pzxj4kk1W9CWP3aEl7T9HlD5Aop8a2NXOe9C1Cr0-e0jVqrv15iaQS-o

В якості прикладу індивідуальних грантових програм Японії наведемо ще  Japan Society for the Promotion of Science (JSPS) – Японське товариство сприяння науці (https://www.jsps.go.jp/english/), метою якої є сприяння просуванню науки в усіх галузях природничих, соціальних і гуманітарних наук.

Основними його функціями є: підтримка молодих дослідників, сприяння міжнародному науковому співробітництву, надання грантів на наукові дослідження.

“JSPS International Fellowships for Research in Japan” має спеціальну програму: “Postdoctoral Fellowships for Research in Japan” для молодих дослідників.

 

3. Пропозиції індивідуальних грантових програм формування лідерських якостей молоді

В останній час збільшується участь молоді КПІ ім. Ігоря Сікорського в міжнародних грантових програмах виховання лідерських якостей, нової ментальності, навичок демократичних перетворень та державного управління – якостей, важливих для майбутньої управлінської еліти України.

На перший погляд, ці сфери є ближчими до таких факультетів КПІ як Факультет соціології і права, Факультет менеджменту та маркетингу, Факультет лінгвістики, але в реальності це не так: студенти технічних та природничих спеціальностей також проявляють неабияку активність щодо таких грантових програм.

Нижче наведено ті грантові програми, по яких студенти і студентки КПІ виїжджали на стажування в останні роки (натисніть на зображення для їх збільшення).

Для участі в конкурсах на індивідуальні гранти і проєкти в цьому плані можуть бути рекомендовані також можливості National Endowment for Democracy (https://www.ned.org/) (приватний некомерційний фонд, присвячений зміцненню демократичних інституцій у всьому світі), Фонд Мотта (https://www.mott.org/) (цивільне суспільство, адвокація та пропаганда, дослідження та інновації, освіта, молодіжне підприємництво, зміцнення екологічного співтовариства, інформування обґрунтованої публічної політики, забезпечення інфраструктури та енергії для сталого майбутнього, сприяння сталому регіональному розвитку та інтеграції, збагачення життя через мистецтво та культуру), Фонд імені Фрідріха Еберта (http://www.fes.kiev.ua/n/cms/ ; https://www.fes.de/) (найстаріший політичний фонд Німеччини з багатими соціал-демократичними традиціями: зниження ступеня соціальної нерівності, стала економічна політика, зміцнення демократичної правової держави, принцип кооперативної безпеки у Європі), Фонд Конрада Аденауера (https://www.kas.de/uk/web/ukraine ; https://www.kas.de/) (підтримує молодих та особливо талановитих молодих людей), Цільовий фонд Фінляндії та України (https://www.nefco.org/fund-mobilisation/funds-managed-by-nefco/finland-ukraine-trust-fund/) (грантове фінансування в цілях сприяння співпраці в галузі енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів джерел енергії), Стипендії ім. Лейна Кіркланда (http://www.kirkland.edu.pl/) (підтримує індивідуальний розвиток молодих, цілеспрямованих громадян Східної Європи), Стипендії Chevening (https://www.chevening.org/) (глобальна стипендіальна програма британського уряду, спрямована на розвиток майбутніх лідерів і впливових осіб з усіх куточків світу, в т.ч. – і з України), International Visitor Leadership Program (https://eca.state.gov/ivlp) (Міжнародна програма лідерства –програма професійного обміну, що фінансується Міністерством США з питань освіти та культури Державного департаменту США), Стипендії Міжнародного фонду Мацумае (http://www.mif-japan.org/fellowship/announcement/?hl=en) (який має на меті створювати більш глибоке розуміння Японії та міцний світовий мир).

Заключення

Щоб вирішувати завдання “Стратегії розвитку університету до 2025 року”, треба включати нові механізми активізації роботи факультетів, інститутів, кафедр, наукових груп і окремих вчених в міжнародній сфері. Вводити нові елементи мотивації і звітності викладачів. В показниках рейтингів НПП посилити роль характеристик активності в міжнародній співпраці. Знімати психологічні бар’єри, острахи, побоювання міжнародної сфери. І багато іншого, що треба зробити.

“Зшивати” навчальний, науковий і міжнародний напрями діяльності університету і через їх взаємодію досягати нової якості підготовки фахівців, більш високих рівнів досліджень, технологічних інновацій.

Але найкоротший шлях досягти швидких помітних змін – це спиратися на молодих викладачів та молодих вчених КПІ.

В цьому плані можливості, які надаються міжнародними програмами, фондами, співтовариствами, неможливо перебільшити.

І нам треба вчитися використовувати ці можливості !

Посилання на оригінал статті у 19 номері щотижневої газети “Київський політехнік” за 2020 р.

 

Стратегією розвитку університету до 2025 року в частині міжнародної діяльності передбачена організація системної роботи міжнародного і наукового напрямів з підготовки і подачі заявок на проекти і гранти за кожним з перспективних напрямів науки, технологій і інновацій, запрошуючи до цієї роботи відповідних партнерів з країн Євросоюзу.

Даний матеріал, підготовлений на основі особистого досвіду співробітників Національних контактних пунктів в КПІ ім. Ігоря Сікорського, Департаменту міжнародного співробітництва та його Відділу координації міжнародної проектної діяльності, може бути корисним для всіх, хто прийняв для себе рішення подати проектні пропозиції до конкурсів на отримання фінансування за рахунок міжнародних проектно-грантових програм.

_____________________________________________________

Формування сильного міжнародного консорціуму вчених і організацій, університетів ті формування проектної ідеї для написання конкурентоспроможної проектної пропозиції, що буде подана на конкурс, – це дві найважливіші умови для участі в конкурсі із надією виграти фінансування.

І якщо підготовка проектної пропозиції відноситься виключно до професійної компетенції ініціаторів формування консорціума, то пошук партнерів, зокрема, партнерів із країн Євросоюзу – може виявитися непростим завданням, особливо для тих, хто вперше бере участь у розробленні проєкту за європейськими рамковими програмами, а тому ще не має широких контактів в країнах Євросоюзу.

Отже, розглянемо рекомендації щодо пошуку таких партнерів.

 

1. Власні контакти

Пошук партнерів через особисті контакти в сфері власної професійної діяльності є найефективнішим способом. Навіть якщо вчені, яких Ви запрошуєте, не зможуть або не зацікавляться участю у підготовці проектної пропозиції, вони мають власні контакти і, можливо, нададуть Вам поради щодо вибору партнера і серед цих контактів знайдеться потенційний партнер, який приєднається до консорціуму.

 

2. Networking на професійних заходах за особистої участі

Професійні та міжнародні заходи, конференції, воркшопи завжди збирають багато вчених, зацікавлених у співпраці, і тому саме це –  чудова можливість знайти потенційних членів консорціуму. Кава-брейки, коктейлі, неофіційні зустрічі (social events), культурні заходи, можуть бути використані для спілкування з потенційними партнерами та для початку обговорення проєктних ідей.

 

2а. Networking за матеріалами міжнародних конференцій

Звичайно, не всі можуть поїхати на міжнародні конференції, щоб особисто знайти партнерів за критерієм близькості професійних інтересів в науці, технологіях або інноватиці.

В такому випадку ( да і не тільки в такому!) ефективним методом пошуку партнерів є як змістовні матеріали (abstracts, programmes, proceedings) міжнародних конференцій, так і супутні організаційні сервіси (склади програмних і організаційних комітетів, списки керівників симпозіумів, сесій, круглих столів, повні списки учасників).

За цими даними можна знайти в Інтернеті групу тих, хто вбачається найбільш прийнятним для запрошення до співпраці в складі консорціуму.

 

3. Онлайн-ресурси для пошуку партнерів

Існують численні потужні онлайн-платформи для цілеспрямованого пошуку необхідних партнерів з метою створення консорціуму для конкретного проєкту.

Funding & Tenders Opportunities Portal (посилання). Цей портал Європейської Комісії є найголовнішим онлайн-інструментом для пошуку партнерів. Портал не лише допомагає здійснювати пошук партнерів серед організацій, які зареєстровані на порталі (мають PIC-номер), але і шукати конкурси для подачі до них майбутнього проєкту, якщо проектна ідея вже у Вас “назріла”.

Рис. 1 – Інструмент Partner Search (натисніть на зображення для його збільшення)

Інструмент пошуку дозволяє шукати за двома критеріями (рис. 1):

• за конкретними програмами та за тематиками конкурсів;
• за організаціями.

Таким чином, майбутній заявник має змогу знайти організації, які зацікавлені у конкретному конкурсі, або ж вже брали участь у проєктах за таким конкурсом, а отже – залучити до свого консорціуму організації, які вже мають досвід написання успішних проєктів та їх виконання за рамковими програмами ЄС.

Enterprise Europe Network (посилання). Це ще один, менш відомий українським дослідникам ресурс (рис. 2), запущений 2008 року. Ресурс об’єднує в мережу понад 600 організацій у галузі технологій та інновацій і пропонує як можливість пошуку партнерів з необхідними компетенціями, так і можливість розміщення власних пропозицій. Гнучка система пошуку дає змогу максимально вигідно для Вас налаштувати критерії пошуку, а зареєстрований в мережі майбутній заявник проекту отримує можливість підписатися на інформаційні розсилання щодо нових пропозицій, які опублікуються в мережі і періодично оновлюються.

Рис. 2 – Ресурс для пошуку партнерів Enterprise Europe Network

Ideal-ist (посилання). Ця мережа є корисним інструментом (рис. 3), створеним ще 1996 року. Вона є найбільшою міжнародною мережею за змістовним напрямом “Інформаційно-комунікаційні технології”. Хоча мережа не надає можливості безпосереднього розміщення заявок на пошук партнерів, але на платформі мережі створено базу даних всіх “запрошень” до пошуку партнерів з порталу Європейської Комісії (https://ec.europa.eu/) та базу публікацій новин щодо заходів, запланованих за тією чи іншою галуззю ІКТ.

Рис. 3 – Інструмент для пошуку заходів за напрямом ІКТ

Крім того, існують й інші платформи для пошуку партнерів. Наприклад, в сфері енергетики – портал «Energy2020», в сфері нанотехнологій та новітніх матеріалів – портал «NMPTeAm3», в сфері транспорту – портал «Etna2020».

 

4. Соціальні мережі

За допомогою популярних соціальних та медіа ресурсів, таких як LinkedIn, Twitter, відповідних груп та сторінок у мережі Facebook, можна висловити свій інтерес до певної тематики й зацікавити потенційних партнерів в участі у майбутньому проєкті. Використовуючи вбудовані інструменти пошуку соціальних мереж, можна шукати запити на партнерство за ключовими словами. Можна шукати оголошення про проведення різноманітних міжнародних наукових, технологічних і інноваційних заходів, інформація про які викладається на офіційних веб-сторінках організацій у соціальних мережах.

 

5. Національні контактні пункти (НКП) Рамкової програми ЄС “Горизонт 2020” за тематичними напрямами

Основною метою їх роботи є поширення інформації, надання порад спеціалістів та забезпечення потенційним заявникам проектів легкого доступу до європейських програм фінансування наукових досліджень та інновацій. На сайтах НКП можна знайти дані щодо керівників окремих напрямів Програми, профілі можливих партнерів у певній галузі та запити на пошук партнерів.

Два Національні контактні пункти діють в структурі Департаменту міжнародного співробітництва КПІ імені Ігоря Сікорського: “Інформаційні та комунікаційні технології” (керівник С.М. Шукаєв) і “Клімат та ефективність використання ресурсів, включаючи сировинні матеріали” (керівник А.В. Пятова).

Вони надають консультації з питань участі у рамковій програмі ЄС «Горизонт 2020» та в новій Програмі ЄС «Горизонт Європа» (2021-2027 роки), в тому числі і щодо пошуку можливих партнерів (http://ncp.kpi.ua/uk/).

 

6. Яскравий приклад !

Перелічені способи пошуку партнерів, безумовно, не вичерпують всіх варіантів. Кожний успіх має багато складових (сприятливі обставини, високий рівень пізнаваності авторів проекту у професійній сфері, величезне бажання і рішучість у досягненні цілей).

Наведемо яскравий приклад. Наші випускники КПІ працюють у малому підприємстві, що виконує науково-технічні роботи за тематикою в сфері атомної енергетики. Тому їх заробітна платня залежить тільки від їх активності. Перша спроба участі у Програмі «Горизонт 2020» у 2017 році виявилась невдалою, але досвід було отримано. До наступної спроби підійшли вже більш системно і почали саме з пошуку партнерів. Після вивчення сайту інформаційної платформи SNETP (Sustainable Nuclear Energy Technology Platform), – взяли участь у семінарі цієї платформи, який проходив в рамках Програми «Євроатом», («Горизонт 2020»). Там, по-перше, вони ознайомились з тематикою майбутніх конкурсів, а по-друге, знайшли партнерів. Під час офіційних та неформальних заходів змогли презентувати себе, домовитися про спільну підготовку проєктних заявок. Результат виявився приголомшливим: навесні 2020 року Європейська Комісія повідомила про підтримку одночасно трьох (!) проєктів за їх участю. Мале підприємство миттєво стало лідером серед організацій України, які беруть участь у Програмі «Горизонт 2020» в сфері атомної енергетики.

Отже, успішна участь у міжнародних проектно-грантових програмах – цілком можлива.

Але треба зробити перший рішучий крок!

Джерела інформації:

1. Finding project partners. URL: http://www.imi.europa.eu/apply-funding/general-overview/finding-partners.
2. Funding & Tenders Opportunities. URL: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/how-to-participate/partner-search.

Посилання на оригінал статті у 15 номері щотижневої газети “Київський політехнік” за 2020 р.

Подивитись презентацію “Матриця можливостей” програми “Горизонт Європа” від 29.04.2020 можна за наступним посиланням.

З 2021 року розпочинається 9-а Рамкова програма науково-технічного співробітництва Європейського Союзу «Горизонт Європа».

Європейська Комісія сформулювала наступні глобальні цілі, які мають бути досягнуті в її рамках.

• зміцнити європейський науково-технологічний фундамент та Європейський дослідницький простір,
• підвищити європейську інноваційну конкурентоздатність,
• здійснити пріоритети суспільства та підтримати соціально-економічну модель і цінності Європи.

ПОПЕРЕДНЯ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»

включає в себе три напрями:

• Передова наука (Excellent Science);
• Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність (Global Challenges and European Industrial Competitiveness);
• Інноваційна Європа (Innovative Europe);

Відносно самостійним напрямом виступає ще “Євроатом – програма дослідження та навчання”, яка запроваджується з метою зниження ризиків в ядерній сфері, розвитку безпечних ядерних технологій і захисту від радіації.

Окремим розділом виділена категорія «Розширення участі та зміцнення Європейського дослідницького простору» (Widening Participation and Strengthening the European Research Area).

Структура програми відрізняється від структури Програми «Горизонт 2020» (Передова наука, Соціальні виклики та Промислове лідерство). Нова Програма робить акцент на розвитку інновацій, тоді як промисловий напрям об’єднаний із соціальними викликами в один напрям.

Єврокомісія пропонує бюджет програми «Горизонт Європа» в розмірі близько 100 мільярдів євро, в тому числі:

• 52,7 мільярди євро на «Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність»;
• 25,8 мільярдів євро на «Передову науку»;
• 13,5 мільярдів євро на «Інноваційну Європу»;
• 2,4 мільярди євро на “Євроатом”.

КЛАСТЕРИ

Напрям 2 «Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність» включає в себе низку кластерів, кожний з який спрямований на визначені Європейською Комісією галузі діяльності:

Кластер	Галузі діяльності
Здоров’я	•     Охорона здоров’я протягом життя •     Неінфекційні та рідкісні захворювання •     Інструменти, технології та цифрові рішення для охорони здоров’я, включаючи персоніфіковану медицину •     Екологічні та соціальні визначники здоров’я •     Інфекційні захворювання, включаючи ті, що пов’язані із бідністю та знехтуваними захворюваннями •     Системи охорони здоров’я
Культура, креативність та інклюзивне суспільство	•     Демократія та влада •     Соціальні та економічні трансформації •     Культура, культурна спадщина та креативність
Цифрова безпека для суспільства	•     Суспільства, стійкі до стихійних лих •     Захист та безпека •     Кібербезпека
Цифрові технології, промисловість та космос	•     Промислові технології •     Передові матеріали •     Інтернет наступного покоління •     Кругова промисловість •     Космос, включаючи спостереження за Землею •     Нові сприяючі технології •     Ключові цифрові технології, включаючи квантові технології •     Штучний інтелект та робототехніка •     Передові обчислення та великі дані •     Низьковуглецева та чиста промисловість
Клімат, енергетика та мобільність	•     Наука про клімат та кліматичні рішення •     Енергетичні системи та мережі •     Суспільство та міста •     Промислова конкурентоспроможність у транспортній галузі •     Розумна мобільність •     Забезпечення енергією •     Будинки та промислові об’єкти в умовах енергетичного переходу •     Чистий, безпечний та доступний транспорт •     Енергетичні сховища
Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище	•     Спостереження за навколишнім середовищем •     Сільська господарство, лісове господарство та сільська місцевість •     Кругові системи •     Системи харчування •     Біологічне розмаїття та природні ресурси •     Моря, океани та внутрішні води •     Біоекономічні інноваційні системи в Європі

 

ІНСТРУМЕНТИ ПРОГРАМИ “ГОРИЗОНТ ЄВРОПА”

Пріоритетами Європейського Союзу є вирішення суспільних викликів та подальша індустріалізація Європи.

Структура програми розроблювалась на основі аналізу та оцінки результатів попередньої Програми «Горизонт 2020». Європейська Комісія ідентифікувала її слабкі місця та зробила відповідні акценти у новій програмі.

Так, наприклад, для підтримки проривних технологій створена Європейська інноваційна рада, метою якої є допомога інноваторам у створенні ринків майбутнього та у розширенні їхніх компаній. 70%, виділеного за цим напрямом бюджету, призначаються малим та середнім підприємствам.

З метою збільшення впливу проєктів через залучення громадян будуть запроваджені так звані дослідницько-інноваційні місії (R&I Missions). Місія – це сукупність дій в різних галузях, що мають на меті перспективну та вимірювану ціль у встановлені строки, впливаючи при цьому на суспільство та політику, а також є актуальними для значної частини європейського населення та широкого кола європейських громадян. Європейська Комісія визначила п’ять місій, які планується реалізувати:

• Адаптація до кліматичних змін, включаючи соціальні трансформації;
• Боротьба із раком;
• Здоров’я ґрунту та їжа;
• Кліматично-нейтральні та розумні міста;
• Здорові океани, моря, берегові та внутрішні води.

Для зміцнення компоненти міжнародного співробітництва, а також з метою сприяння економічному зростанню Європи через інновації заплановано розширити можливості асоціації країн, що, зокрема, стосується “третіх країн” з гарним потенціалом у науці, технологіях та інноваціях.

З метою раціоналізації фінансування планується впровадження нового підходу до партнерств, який передбачає простіші інструменти для співробітництва, цілісний життєвий цикл у проєктах та стратегічну орієнтацію під час формування консорціумів. Такий підхід базуватиметься на трьох основних принципах:

• співпрограмність (co-programmed), яка базуватиметься на меморандумах про співробітництво;
• співфінансування (co-funded), яке базуватиметься на спільній програмі, узгодженій та впровадженій всіма партнерами з відповідними фінансовими внесками;
• інституалізація (institutionalised), яка базуватиметься на довгостроковому співробітництві та потребі у високій інтеграції.

При цьому для інституалізованих європейський партнерств визначені наступні галузі:

• інновації в галузі охорони здоров’я;
• ключові цифрові технології;
• метрологія;
• європейські транспортні системи;
• сталі біо-орієнтовані рішення;
• водневі та сталі енергетичні сховища;
• чистий та інтегрований транспорт;
• інноваційні МСП (малі та середні підприємства).

Крім того, для підсилення відкритості у Програмі заплановано запровадити політику відкритої науки, яка передбачатиме обов’язковий відкритий доступ до публікацій та дослідницьких даних, отриманих в процесі реалізації проєктів.

УЧАСТЬ УКРАЇНИ

Уряд України передбачає участь в програмі «Горизонт Європа»: “Україна приєднається до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі  понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур.” [Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-IX.]

Отже, попереду цікава творча, напружена робота наукових шкіл університету як по посиленню загальної активності з використанням широких нових можливостей міжнародної проектно-грантової діяльності, так і по організації участі в новій програмі ЄС «Горизонт Європа».

Це завдання передбачено проектом “Стратегії розвитку КПІ до 2025 року”, яка буде прийнята до реалізації ближчим часом.

Посилання на оригінал статті у 13 номері щотижневої газети “Київський політехнік” за 2020 р.