Але чи знають керівники наукових шкіл і наукових груп, куди треба “звертатися” щоб отримати індивідуальні гранти для молоді, щоб розвинути міжнародну наукову мобільність?
Саме відповідям на це запитання присвячується даний матеріал, складений на основі відповідних фрагментів “Інформаційної платформи можливостей міжнародних проєктно-грантових програм” Департаменту міжнародного співробітництва, змістовне наповнення якої здійснюється із “невичерпного джерела” – багаторічного практичного досвіду та методичних напрацювань Департаменту міжнародного співробітництва, відділу координації міжнародної проєктної діяльності, двох Національних контактних пунктів при КПІ.
_____________________________________________________
1. Пропозиції Європейських грантових програм для молодих вчених
Увага вчених і організаторів науки, технологій і інновацій в Європі сьогодні прикута до нової Програми Європейського Союзу “Горизонт Європи” (2021-2027 роки), про структуру якої ми вже знайомили читачів нашої газети в попередніх номерах.
1.1. Нова Програма ЄС “Горизонт Європа”: можливості для посилення міжнародної наукової мобільності молодих вчених
Виходячи із завдання даного матеріалу – надати “адресне уявлення” про можливості для молодих вчених отримати індивідуальні гранти перш за все для розвитку міжнародної наукової мобільності, – надамо характеристику грантовим джерелам для проведення експериментальних досліджень в центрах “Європейської дослідницької інфраструктури”, розвиток якої передбачається Європейською Комісією як одна із важливих складових нової Програми (це важливо перш за все для кафедр природничого і технічного спрямування).
Якщо ми розкриємо нашій молоді “канали доступу” до індивідуальних грантів для наукових стажувань в дослідницьких центрах “Європейської дослідницької інфраструктури”, – це буде означати, що магістранти і аспіранти, докторанти зможуть готувати дисертаційні роботи за найсучаснішими дослідницькими методиками.
Тим самим ми допоможемо збільшити в КПІ кількість захистів дисертацій, виконаних на рівні європейських і світових стандартів.
1.1.1. ЄВРОПЕЙСЬКА ДОСЛІДНИЦЬКА ІНФРАСТРУКТУРА
Дослідницька інфраструктура – це засоби, які надають ресурси та послуги науково-дослідним громадам і індивідуальним вченим для проведення досліджень та сприяння інноваціям.
Їх можна використовувати поза дослідженнями, наприклад, – для освіти або для державних служб, і вони можуть бути однобічними, розподіленими або віртуальними. Вони включають: основне наукове обладнання або набори інструментів; колекції, архіви або наукові дані; обчислювальні системи та мережі зв’язку; будь-яку іншу дослідницьку та інноваційну інфраструктуру унікального характеру, відкриту для зовнішніх користувачів.
В структурі Програми “Горизонт Європа” Дослідницькі інфраструктури є складовою напряму 1 (Pillar 1) – Передова наука (Exellent Science).
Дії в області Дослідницької інфраструктури у співпраці з діяльністю Європейського стратегічного форуму з дослідницької інфраструктури (ESFRI) будуть сприяти консолідації європейської, національної та регіональної інфраструктур.
Оскільки дослідницькі інфраструктури будуть підключені до Європейської відкритої наукової хмари (EOSC), дослідники, які братимуть участь в діяльності «Горизонт Європа», отримають доступ до більшої частини даних, що генеруються та збираються дослідницькими інфраструктурами, а також до високоефективних обчислень (HPC) та ресурсів, розгорнутих у рамках Європейської інфраструктури даних (EDI).
Серед багатьох ініціатив, стратегій та мереж, які здійснюють менеджмент, сприяння і “обслуговування” Європейської дослідницької інфраструктури, можна звернути на Асоціацію дослідницької інфраструктури європейського рівня (ERF-AISBL) – неприбуткову асоціацію, яка сприяє розвитку та наочності європейських інфраструктур, що забезпечують доступ зовнішнім користувачам.
Члени ERF відкриті на міжнародному рівні і включають національні інфраструктури, європейські мережі та консорціуми дослідницьких інфраструктур.
Щороку організації-члени ERF обслуговують понад 20 000 користувачів з Європи та з усього світу.
Членами асоціації ERF-AISBL (на даний момент 19 членів з 18 країн) є:
- CERIC-ERIC, www.ceric-eric.eu.
Сукупність науково-дослідних інститутів Австрії, Чехії, Італії, Угорщини, Румунії, Польщі, Словенії, Хорватії.
Це розподілена дослідницька інфраструктура у всіх галузях досліджень матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій; забезпечує інноваційні рішення для енергетики, охорони здоров’я, продуктів харчування, культурної спадщини тощо.
- ALBA SYNCHROTRON, www.albasynchrotron.es, м. Барселона, Королівство Іспанія.
Це – сингулярна технологічна та наукова інфраструктура, з’єднана з іншими джерелами синхротронного випромінювання в Європі та за її межами через європейські проекти та двосторонні угоди про співпрацю; сфери досліджень – від охорони здоров’я до виробництва та зберігання енергії, від екологічних викликів до розвитку зв’язку, від розуміння нашої культурної спадщини до її збереження.
- BUDAPEST NEUTRON CENTER (BNC), www.bnc.hu, м. Будапешт, Угорщина.
Будапештський дослідницький реактор (BRR) задовольняє потреби широкого та різноманітного наукового співтовариства, забезпечує потужну основу для навчання та освіти.
- DEUTSCHES-ELEKTRONEN SYNCHROTRON DESY, www.desy.de, DESY, Гамбург, та Зейтен поблизу Берліна, ФРН.
Один з провідних світових центрів прискорювачів.
Дослідження в DESY зосереджені на чотирьох напрямах: прискорювачі, фотонна наука, фізика частинок, фізика астрочастинок.
- DIAMOND LIGHT SOURCE, www.diamond.ac.uk, Оксфордшир, Сполучене Королівсто Велікої Британії та Північної Ірдандії.
Це – національний синхротрон Великобританії для вивчення всього – від реактивних двигунів до вірусів і вакцин.
- EGI, www.egi.eu.
Об’єднана електронна інфраструктура з майже 300 центрів обробки даних та обчислювальних служб та 21 хмарних провайдерів, створених для надання розширених обчислювальних послуг для досліджень.
Підтримує всі галузі науки – від фізики до астрономії, від екологічних до гуманітарних наук, від наук про життя до хімічних технологій.
- ELETTRA SINCROTRONE TRIESTE, www.elettra.trieste.it.
Це багатодисциплінарний міжнародний дослідницький центр, має джерела синхротронного та лазерного випромінення на вільних електронах для застосування його для вивчення матеріалів та в науках про життя.
- ELI DELIVERY CONSORTIUM, www.eli-laser.eu, Дольні Брежани на околиці м. Праги, Чеська Республіка.
Працює в галузі фізики. Є частиною дорожньої карти Європейського стратегічного форуму щодо досліджень (ESFRI).
- HEINZ MAIER-LEIBNITZ (FRM II), www.frm2.tum.de, ФРН.
Центральний науковий інститут Мюнхенського технічного університету.
- GANIL, THE GRAND ACCELERATOR OF HEAVY IONS, www.ganil-spiral2.eu, Французька Республіка.
Великий прискорювач важких іонів, сьогодні є унікальною провідною міжнародною лабораторією для дослідження іонних променів. Обслуговує міжнародне наукове співтовариство.
- GSI – HELMHOLTZZENTRUM FÜR SCHWERIONENFORSCHUNG GMBH, https://www.gsi.de/en/. Дармштадт, ФРН.
Провідний світовий прискорювач для наукових цілей.
- HELMHOLTZ ZENTRUM BERLIN FÜR MATERIALIEN UND ENERGIE (HZB), https://erf-aisbl.eu/helmholtz-zentrum-berlin/, ФРН.
Дослідницький портфель HZB включає сонячні батареї, термоелектрику та матеріали для нових енергоефективних інформаційних технологій (спінтроніка) або електрохімічної акумуляції енергії.
- HELMHOLTZ-ZENTRUM DRESDEN-ROSSENDORF – HZDR, www.hzdr.de, ФРН.
Незалежний німецький дослідницький центр – дослідження в галузі енергетики, охорони здоров’я та матерії. Крупні наукові центри, з якими працює HZDR: з Іонно-променевим центром, Дрезденською лабораторією потужних магнітних полів, ELBE – Центром джерел випромінювання з високою потужністю.
- JÜLICH CENTRE FOR NEUTRON SCIENCE – JCNS, www.fz-juelich.de, ФРН.
Центр нейтронних наук імені Юліха використовує нейтрони як мікроскопічний зонд для досліджень конденсованих речовин та систем життєдіяльності.
- LASERLAB-EUROPE, www.laserlab-europe.eu.
Інтегрована (16 країн) ініціатива європейських лазерних дослідницьких інфраструктур Laserlab-Europe позиціонує себе як центральне місце в Європі, де відбуваються новітні лазерні дослідження.
- MAX IV LABORATORY, www.maxiv.lu.se, Королівство Швеція.
Завдяки установці MAX IV Швеція має найвищу якість рентгенівських променів, доступних вченим з наукових шкіл та промисловості зі всього світу, що дозволяє вченим розробляти нові матеріали, продукти, ліки з кращими, точнішими функціями та з меншою кількістю побічних ефектів, наночастинки для різних областей застосування, включаючи фарби, каталіз чи обчислення, легші та міцніші пакувальні матеріали майбутнього.
- THE PARTNERSHIP FOR ADVANCED COMPUTING IN EUROPE – PRACE, www.prace-ri.eu, штаб-квартира в Брюсселі, Королівство Бельгія.
Це міжнародна некомерційна асоціація надає обчислювальний сервіс світового класу для науковців та дослідників Європи.
- THE PAUL SCHERRER INSTITUTE – PSI, www.psi.ch, Швейцарська Конфедерація.
Найбільший науково-дослідний інститут природничих та інженерних наук у Швейцарії. Щороку більше 2500 вчених зі всього світу приїжджають до PSI, щоб використовувати наші унікальні засоби для проведення досліджень світового класу в трьох предметних областях: матеріали; енергетика та довкілля; здоров’я людини.
- SOLEIL, www.synchrotron-soleil.fr, Французька Республіка.
Є джерелом електромагнітного випромінювання, що охоплює спектр енергій від інфрачервоного до рентгенівського випромінювання.
SOLEIL покриває потреби фундаментальних досліджень у фізиці, хімії, матеріалознавстві, науках про життя (особливо в кристалографії біологічних макромолекул), науках про Землю та у науках про атмосферу.
У прикладних дослідженнях SOLEIL може бути використаний в таких сферах як фармація, медицина, хімія, нафтохімія, навколишнє середовище, ядерна енергетика та автомобільна промисловість, нанотехнології, мікромеханіка, мікроелектроніка тощо.
1.1.2. ПРОГРАМА ДІЙ МАРІЇ СКЛОДОВСЬКОЇ–КЮРІ
https://ec.europa.eu/research/mariecurieactions/
Складовою Програми “Горизонт Європа” є “Дії Марії Склодовської-Кюрі” (Marie Skłodowska-Curie Actions), зокрема, – “Обмін науковим та інноваційним персоналом програми”.
Мета конкурсів даного напряму – підтримка мобільності персоналу установ у межах здійснення спільної науково-дослідної або інноваційної діяльності, а також підтримка співробітництва освітніх (академічних) та неакадемічних установ країн світу.
Цільова аудиторія – науковий та інноваційний персонал установ (від аспірантів до досвідчених науковців); адміністративно-управлінський та технічний персонал.
Галузь досліджень: довільна (крім галузей, зазначених в угоді з Євроатомом).
Програма надає дослідникам різноманітні можливості для навчання та кар’єрного росту, відвідування тренінгів, пропонує індивідуальні гранти та ін.
Консультації для тих, хто бажає взяти участь у конкурсі на гранти програми “Дії Марії Склодовської-Кюрі” можна отримати у співробітників Національного контактного пункту КПІ, який працює у корпусі №1 університету, кімната 171/5, телефон: (044) 204 80 19.
1.2. Програми ЄС, які забезпечують синергію з новою Програмою Європейського Союзу «Горизонт Європа»
ЕРАЗМУС+ (https://ec.europa.eu/programmes/erasmus-plus/node_en) – програма підтримує мобільність у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Разом з понад 150 країнами світу, Україна є однією з країн-партнерів (Partner Countries) Програми Еразмус+.
Архітектура Програми складається з ключових напрямів: КА1: Академічна мобільність; КА2: Проекти співпраці задля розвитку інновацій та обміну кращими практиками; КА3: Підтримка реформ.
Можливості в рамках напряму КА1 – Академічна мобільність – відкриті і для студентів, випускників, викладачів та співробітників університетів.
Програма мобільності може бути короткостроковою (міжнародна кредитна мобільність) та довгостроковою (навчання/викладання за спільними магістерськими програмами Erasmus Mundus Joint Master Degrees). Короткострокові програми обміну для бакалаврів, магістрів, аспірантів, докторантів: на навчання (на період 3 – 12 міс.) та на практику (2-12 міс.).
РОЗМІР СТИПЕНДІЙ: студенти програм обміну отримують грант (покриття витрат на проживання, проїзд, страхування, візу тощо) в розмірі 800-900 EUR на місяць.
DIGITAL EUROPE (https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/digital-europe-programme-proposed-eu92-billion-funding-2021-2027) – це програма Європейського Союзу (з 1 січня 2021 року), орієнтована на створення стратегічного цифрового потенціалу ЄС та сприяння широкому впровадженню цифрових технологій.
Програма сприятиме збільшенню інвестицій у суперкомп’ютери, штучний інтелект, кібербезпеку, передові цифрові навички, та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві.
SPACE PROGRAMME
(https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/h2020-section/space) – дасть можливість європейському космічному дослідницькому співтовариству розробити інноваційні космічні технології та оперативні концепції «від ідеї до демонстрації в космосі» та використовувати космічні дані для наукових, громадських або комерційних цілей, посилити позиції Європи як привабливого партнера у галузі космічної науки та розвідки.
INNOVATION FUND
(https://ec.europa.eu/clima/policies/innovation-fund_en) – одна з найбільших у світі програм фінансування в сфері інноваційних низьковуглецевих технологій та процесів в енергоємних галузях, використання вуглецю, експлуатації та зберігання вуглецю, інноваційної генерації відновлюваної енергії, зберігання енергії.
Фонд також відкритий для малих проектів із загальними капітальними витратами під 7,5 млн. євро, які можуть скористатися спрощеними процедурами подання заявок та відбору.
ERDF (https://ec.europa.eu/regional_policy/en/funding/erdf/) – Європейський фонд регіонального розвитку – зосереджує свої інвестиції на декількох ключових пріоритетних сферах. Це відомо як “тематична концентрація”: інновації та дослідження; дітжиталізація; підтримка малих та середніх підприємств (МСП); економіка з низьким рівнем викидів вуглецю.
LIFE (https://ec.europa.eu/easme/en/life) – це інструмент фінансування ЄС для досліджень навколишнього середовища та клімату.
ESF+ (https://ec.europa.eu/esf/main.jsp?catId=62&langId=en) – буде головним фінансовим інструментом зміцнення соціального виміру Європи на 2021-2027 роки, буде здійснювати заходи з підтримки працевлаштування молоді та її активізації.
КРІМ ТОГО ЄС забезпечує ряд програм, синергетичних із Програмою “Горизонт Європа” (такі, наприклад, як: European Maritime and Fisheries Fund (EMFF) (https://ec.europa.eu/fisheries/cfp/emff_en) – Європейський фонд морського та рибного господарства, InvestEU (https://europa.eu/investeu/home_en), Common Agricultural Policy (https://ec.europa.eu/info/food-farming-fisheries/key-policies/common-agricultural-policy/cap-glance_en), External Instrument (https://ec.europa.eu/fpi/home_en), Connecting Europe Facility (https://ec.europa.eu/inea/en/connecting-europe-facility)), – які відіграватимуть важливу роль в забезпеченні успішної реалізації Програми “Горизонт Європа”, але прямого відношення до міжнародної наукової мобільності молодих вчених не мають.
2. Програми підтримки міжнародної наукової мобільності молодих вчених європейських та інших країн.
В одній публікації всі такі програми перелічити неможливо.
Тому обмежимося лише нагадуванням, що Міністерства закордонних справ розвинутих країн мають спеціальні структури, які надають індивідуальні гранти, сприяючи науковій мобільності.
У Великій Британії – British Council, в Німеччині – DAAD, в Швеції – Шведський інститут, у Франції – Французький інститут, в Японії – JICA, в Південній Кореї – KOICA і т.і.
Серед магістрантів, аспірантів і молодих вчених України популярним (завдяки географічній близькості країн-засновників) є Вишеградський фонд (http://my.visegradfund.org) – міжнародна донорська організація, яка була заснована у 2000 році урядами країн Вишеградської групи (V4): Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини, – для сприяння співпраці між країнами V4, а також між регіоном країн V4 та країнами Західних Балкан та Східного партнерства, до якого належить і Україна. Завдяки Фонду близько 50 українських студентів і молодих учених щорічно отримують можливість навчання в магістратурі та/або виконання дослідницьких проєктів у більш ніж 190 університетах країн Вишеградської четвірки.
Період навчання або тривалість підтримки становить 1–4 семестри для денної форми навчання магістрів, 1–2 семестри для денної форми навчання та/або дослідження post-магістрів.
Стипендія становить 2500 євро на семестр плюс 1500 євро на семестр виплачується приймаючій установі.
Для пошуку приймаючого університету радимо звернутися до наукового керівника або до міжнародного офісу факультету. Практично кожний факультет має наукові і академічні зв’язки із закордонними партнерами, і це може дійсно допомогти швидко визначитися з темою дослідження і з приймаючим університетом.
Періодично Посольства європейських країн в Україні оголошують пропозиції індивідуальних грантових програм.
Прикладом можуть бути конкурси від Посольства Франції в Україні на короткострокові стажування (2 тижні – 1 місяць) у Франції для молодих українських науковців.
Зараз триває прийом документів на конкурс: з 21 квітня до 21 червня 2020 року, стипендія у розмірі 1704 €/ місяць.
Період стажування передбачається з 1 жовтня по 18 грудня поточного року, але доцільність мобільності буде залежати від міжнародної епідеміологічної ситуації.
З описом конкурсу можна ознайомитись на сайті Французького Інституту в Україні:
В якості прикладу індивідуальних грантових програм Японії наведемо ще Japan Society for the Promotion of Science (JSPS) – Японське товариство сприяння науці (https://www.jsps.go.jp/english/), метою якої є сприяння просуванню науки в усіх галузях природничих, соціальних і гуманітарних наук.
Основними його функціями є: підтримка молодих дослідників, сприяння міжнародному науковому співробітництву, надання грантів на наукові дослідження.
“JSPS International Fellowships for Research in Japan” має спеціальну програму: “Postdoctoral Fellowships for Research in Japan” для молодих дослідників.
3. Пропозиції індивідуальних грантових програм формування лідерських якостей молоді
В останній час збільшується участь молоді КПІ ім. Ігоря Сікорського в міжнародних грантових програмах виховання лідерських якостей, нової ментальності, навичок демократичних перетворень та державного управління – якостей, важливих для майбутньої управлінської еліти України.
На перший погляд, ці сфери є ближчими до таких факультетів КПІ як Факультет соціології і права, Факультет менеджменту та маркетингу, Факультет лінгвістики, але в реальності це не так: студенти технічних та природничих спеціальностей також проявляють неабияку активність щодо таких грантових програм.
Нижче наведено ті грантові програми, по яких студенти і студентки КПІ виїжджали на стажування в останні роки (натисніть на зображення для їх збільшення).
Для участі в конкурсах на індивідуальні гранти і проєкти в цьому плані можуть бути рекомендовані також можливості National Endowment for Democracy (https://www.ned.org/) (приватний некомерційний фонд, присвячений зміцненню демократичних інституцій у всьому світі), Фонд Мотта (https://www.mott.org/) (цивільне суспільство, адвокація та пропаганда, дослідження та інновації, освіта, молодіжне підприємництво, зміцнення екологічного співтовариства, інформування обґрунтованої публічної політики, забезпечення інфраструктури та енергії для сталого майбутнього, сприяння сталому регіональному розвитку та інтеграції, збагачення життя через мистецтво та культуру), Фонд імені Фрідріха Еберта (http://www.fes.kiev.ua/n/cms/ ; https://www.fes.de/) (найстаріший політичний фонд Німеччини з багатими соціал-демократичними традиціями: зниження ступеня соціальної нерівності, стала економічна політика, зміцнення демократичної правової держави, принцип кооперативної безпеки у Європі), Фонд Конрада Аденауера (https://www.kas.de/uk/web/ukraine ; https://www.kas.de/) (підтримує молодих та особливо талановитих молодих людей), Цільовий фонд Фінляндії та України (https://www.nefco.org/fund-mobilisation/funds-managed-by-nefco/finland-ukraine-trust-fund/) (грантове фінансування в цілях сприяння співпраці в галузі енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів джерел енергії), Стипендії ім. Лейна Кіркланда (http://www.kirkland.edu.pl/) (підтримує індивідуальний розвиток молодих, цілеспрямованих громадян Східної Європи), Стипендії Chevening (https://www.chevening.org/) (глобальна стипендіальна програма британського уряду, спрямована на розвиток майбутніх лідерів і впливових осіб з усіх куточків світу, в т.ч. – і з України), International Visitor Leadership Program (https://eca.state.gov/ivlp) (Міжнародна програма лідерства –програма професійного обміну, що фінансується Міністерством США з питань освіти та культури Державного департаменту США), Стипендії Міжнародного фонду Мацумае (http://www.mif-japan.org/fellowship/announcement/?hl=en) (який має на меті створювати більш глибоке розуміння Японії та міцний світовий мир).
Заключення
Щоб вирішувати завдання “Стратегії розвитку університету до 2025 року”, треба включати нові механізми активізації роботи факультетів, інститутів, кафедр, наукових груп і окремих вчених в міжнародній сфері. Вводити нові елементи мотивації і звітності викладачів. В показниках рейтингів НПП посилити роль характеристик активності в міжнародній співпраці. Знімати психологічні бар’єри, острахи, побоювання міжнародної сфери. І багато іншого, що треба зробити.
“Зшивати” навчальний, науковий і міжнародний напрями діяльності університету і через їх взаємодію досягати нової якості підготовки фахівців, більш високих рівнів досліджень, технологічних інновацій.
Але найкоротший шлях досягти швидких помітних змін – це спиратися на молодих викладачів та молодих вчених КПІ.
В цьому плані можливості, які надаються міжнародними програмами, фондами, співтовариствами, неможливо перебільшити.
І нам треба вчитися використовувати ці можливості !
Посилання на оригінал статті у 19 номері щотижневої газети “Київський політехнік” за 2020 р.