«Стратегія розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського до 2025 року» передбачає активізацію міжнародної проєктно-грантової діяльності; при цьому має бути забезпечено інтеграцію освітньої, науково-інноваційної та міжнародної діяльності.
Постало завдання: за умов дослідницького університету максимально «зшити» освітню компоненту з науково-інноваційною та вивести науковців, викладачів, студентів і аспірантів на більш активну участь у міжнародних програмах і проєктах.
Напрацювання виконаних в КПІ міжнародних проєктів, у свою чергу, слід впроваджувати до навчального процесу.
Як перші кроки на виконання цих завдань треба було:
- Провести “інвентаризацію” реально діючих наукових груп КПІ (їх виявилося близько 270) і сформувати базу даних, яка включає перелік реальних (“не на папері”) наукових розробок цих реально діючих наукових груп КПІ.
- Поставити тематику кожної реально діючої наукової групи і їх розробки у відповідність до кластерів та галузей діяльності нової Програми ЄС “Горизонт Європа” та до тематичної спрямованості магістерських та 43-х освітніх PhD програм КПІ.
- Організувати системну роботу з підготовки і подачі заявок на проєкти, гранти за кожним з перспективних напрямів, запрошуючи до неї відповідних партнерів з Євросоюзу.
В царині міркувань стосовно того, як виконати ці завдання, як зробити, щоб навчальний, науково-інноваційний і міжнародний напрями університету почали працювати максимально зближено, у співробітників ДМС, що відповідають за розвиток міжнародної сфери, народилась ідея створити “Інформаційну платформу міжнародної проєктно-грантової діяльності” як інтерактивне мультимедійне середовище сервісного типу для організаторів міжнародної проєктно-грантової діяльності КПІ, в т.ч. – для керівників міжнародних офісів при деканах факультетів, директорах інститутів, проєктних менеджерів, керівників магістерських і гарантів PhD освітніх програм, керівників реально діючих наукових груп КПІ ім. Ігоря Сікорського і вчених – авторів проєктних пропозицій для студентів і аспірантів; такий ресурс став би зручним інструментом також для тих, хто щойно прийняв рішення розпочати міжнародну проєктно-грантову діяльність і знаходиться перед вибором: з чого почати?
Цей ресурс і отримав назву “Міжнародна мозаїка”.
“Мозаїка” – за задумом авторів – має посилити, так би мовити, “рекомендаційну функцію”: більш розгалужено, диференційовано представити можливості міжнародних проєктно-грантових програм в освіті (адаптація в КПІ кращого світового досвіду, розвиток потенціалу вищої школи, мобільність), в науці і інноватиці (вихід КПІ на світові ринки наукових і науково-технічних послуг, робота молодих вчених в Європейських дослідницьких інфраструктурах та в міжнародних дослідницьких Центрах в інших частинах світу та ін.).
- На реалізацію охарактеризованих вище трьох завдань був запропонований концептуальний підхід, ключова ідея якого полягає в наступному:
Використати “навчальну вертикаль” (магістерські і PhD освітні програми як в їх навчальній, так і в науково-інноваційній компоненті) як стрижень у взаємодії, взаємопроникненні із науково-інноваційною та міжнародною вертикалями.
ОРГАНІЗАЦІЙНО (“ЗА ГОРИЗОНТАЛЛЮ”) така взаємодія реалізується через вчених – керівників магістерських і гарантів 43-х PhD освітніх програм з одного боку і вчених – керівників реально діючих наукових груп та керівників міжнародних проєктів і грантів з іншого боку.
На 70 % прізвища вчених першої групи і керівників другої групи співпадають сьогодні і в перспективі ця цифра буде наближатися до 100 %.
ОРГАНІЗАЦІЙНО (“ЗА ВЕРТИКАЛЛЮ”) така взаємодія може бути реалізована через взаємну координацію і злагоджену роботу проректорів за напрямами (включаючи структури, які їм підпорядковані).
При цьому міжнародна вертикаль (схема в Додатку 1) має представити певні рекомендації через “Інформаційну платформу …” (“Міжнародну мозаїку”) – для пошуку змістовного та фінансового забезпечення розвитку кожного фахового спрямування (освітньої програми, наукового напряму) – у відповідності до потреб (“замовлення”) останніх.
- Тепер відносно схем в Додатку 1 та в Додатку 2.
Кожний рядок в схемі відповідає одному науковому напряму та одному фаховому спрямуванню освітньої програми.
Кількість рядків дорівнює кількості гарантів PhD освітніх програм (їх зараз 43 в КПІ).
Схема візуалізує ідею забезпечення синергії через поєднання підготовки кадрів, проведення досліджень і інновацій, адаптації світового досвіду і можливостей збільшити надходження для розвитку кожного наукового напряму та фахового спрямування освітньої програми.
Єдність трьох вертикалей діяльності досягається тим, що в кожний рядок таблиці-схеми вносяться близькі за змістом складові:
– це і навчальна складова (освітні магістерські і PhD програми);
дану складову уособлює керівник магістерської і гарант PhD програми – його прізвище визначається наказом по університету;
– це і науково-інноваційна складова (тема реально діючої наукової групи, що близька магістерській і PhD освітнім програмам, вказаним в лівому стовпчику схеми);
цю складову уособлює керівник реально діючої наукової групи – його прізвище відомо за результатами “інвентаризації” реально діючих наукових груп (на 70-80% ці прізвища співпадають з прізвищами керівників магістерських та гарантів 43-х PhD програм);
– права частина кожного рядка – сукупність елементів “Міжнародної мозаїки” – різноманітні пропозиції міжнародної сфери (міжнародних проєктно-грантових програм).
Приклад рядка одного фахового спрямування наданий в схемі в Додатку 2.
Припустимо, що Професор А – за навчальною вертикаллю є керівником якоїсь магістерської програми і гарантом відповідної PhD освітньої програми.
За науково-інноваційною вертикаллю професор А є керівником реально діючої наукової групи, виконує бюджетну тему прикладного або фундаментального спрямування і інші проєкти.
За міжнародною складовою – як керівник магістрів і аспірантів – професор А виборював індивідуальні гранти міжнародних програм, виконував і виконує міжнародні проєкти.
За такою моделлю навчальна, науково-інноваційна і міжнародна вертикаль у виконанні професора А – поєднані (не штучно, а природнім шляхом).
Отже, така модель представляє “джерело розвитку” нової якості.
Синергія досягається за рахунок того, що науково-інноваційна, дослідницька діяльність є безпосередньою формою організації навчального процесу за даним фаховим спрямуванням, а міжнародна вертикаль надає можливості фінансової підтримки навчального процесу, розвитку навчальної і дослідницької лабораторної бази.
- Повернемося до згаданих вище при описі схеми в додатку 1 елементів “Міжнародної мозаїки” як різноманітних можливих пропозицій від міжнародної сфери, що містяться в спеціально створеній “Інформаційній платформі …”.
Змістовне наповнення “Інформаційної платформи …” здійснюється із “невичерпного джерела” – багаторічного практичного досвіду та методичних напрацювань департаменту міжнародного співробітництва, двох Національних контактних пунктів при КПІ, у відділі координації міжнародної проєктної діяльності ДМС. І може постійно розвиватися, оновлюватися і поглиблюватися.
Для створення software “Інформаційної платформи” (“двигунка”) автори використали свій досвід створення першого в країнах СНД мультимедійного електронного підручника з фізичного матеріалознавства “Будова рідких, аморфних і кристалічних матеріалів” (з грифом Міносвіти України) – як мультимедийного продукта для навчання студентів.
Будучи побудована і реалізована таким чином, “Інформаційна платформа …” може стати зручним універсальним сервером для “обслуговування” вчених – керівників магістерських та гарантів PhD освітніх програм, керівників реально діючих наукових груп, проєктних менеджерів, авторів проєктних пропозицій, молодих вчених студентів і аспірантів.
- Протягом багатьох років участі КПІ в різноманітних міжнародних проєктно-грантових програмах експертами і менеджерами університету накопичувався досвід, який сьогодні використовується на практиці.
В Інституті післядипломної освіти читаються відповідні лекції і окремі дисципліни, що стосуються формування консорціумів вчених, підготовки проєктних пропозицій, написання і виконання міжнародних проєктів.
Видано великий обсяг методичного забезпечення, присвяченого пошуку партнерів, написанню міжнародних проєктів і організації їх виконання (всі ці елементи закладаються в “Міжнародну мозаїку”).
На багатьох спеціальностях університету в навчальний процес вже введено дисципліну “Управління проєктами”.
Для поглиблення ідеї перетворити фінансування за міжнародними проєктами і грантами на фактор розвитку університету, можливо, в КПІ буде введено дисципліну (або модуль) “Міжнародні проєкти: від заявки до виконання”.
ДМС готовий надати тим, хто буде готовий читати таку дисципліну, необхідну консультаційну і практичну допомогу по методичному забезпеченню.
“Міжнародна мозаїка” може стати корисним сервісом і в цій справі.
- Повертаючись до “Інформаційної платформи …”, автори хотіли б підкреслити, що намагались створити і запропонувати зручний для вчених, викладачів, студентів, аспірантів інструмент, який допоміг би тим, хто хоче розпочати та/або розвинути міжнародну проєктно-грантову діяльність, зробити це з максимально позитивним результатом.
В якій мірі це вдалося – оцінювати Вам, шановні колеги!
З повагою –
автори С.І. Сидоренко, С.М. Шукаєв, Г.Д. Холмська
